Риство Христове в Лены.

„Любов не чынит зла ближньому” Рим. 13,10

Ленка ходила до предшкiля до групы маленких дiти. Ту заприятелила ся з дiвчатком о iмени Оля. На Риствяны Сьвата мама Ленкы позберали яличку i постановили запросити приятельку дiвочкы. Купили дiвчаткам двi гарды лялькы – на певно будут ся нима з охотом бавити. Рижнили ся лем кольором сукєнок.

Рано Ленка встала, тихенько пiдлетiла до яличкы, взяла обi лялькы i так iй ся сподобали, же жаль было оддавати такiй гардий подарунок Олi. Взяла єдну з тых ляльок i сховала пiд заголовком в своiм покоi.

Коли пришла Оля, дiвчатка сiли до сьваточного стола. Мама подали гарбатку, почастували цястком i цукєрками, по чым повiли:

– А тераз полетте до яличкы, лежат там подаркы од сьватого Миколая.

Ленка пiдлетiла перша i взяла ляльку. Оля, засмучена смотрила пiд яличку – другого подарка не было. Сызы полетiли иi з очи. Ленка, видячы плачучу приятельку, пожалувалв, же сховала другу ляльку. Тераз з радiстю оддала бы єй Олi, але не знала, як має тото зробити. Зачала выясняти Олi, же єй лялька – дiвочка пiшла ся бавити i скоренько верне. Нагло пiдышли до ней мама i додумуючы ся вшыткого, взяли ляльку Лены, оддали єй Олi i повiли:

– Нi Ленко, то не твоя дiвочка. Дiвочка Олi николи бы не пiшла бавити ся сама, без позволiня мамы. Тота непослушна дiвочка єст на певно твоя. Iд, заклич ю.

– Зараз, мамо! – радостно закричала Ленка. Скоро полетiла до свого покою i вернула, тримаючы ляльку за руку, грозно при тым гадала до ней:

  • Чом єс така? Дiвочка Олi все слухат ся свойой мамы i нигде не втiче!

Выглядало то так весело, же Оля ся розсьмiяла. Засьмiяла ся тыж i Ленка. Потим дiвчатка довго ся бавили, надали своiм ляльком – дiвочкам iмена i приходили до себе на гостинку. Як Оля пiшла, Ленка пiдышла до мамы, обняла єй i повiла:

– Знаш, мамо, як то добри єст давати комуси подарункы …

Тоты Сьвата Рождества Христового запамятала Ленка на йiле жытя.


Możesz nas docenić i przekazać wsparcie finansowe wpłacając : 
 
o.Bogdan

o.Bogdan

Dodaj komentarz